Студенти, що живуть у гуртожитку, в більшості своїй люди небагаті. І той мінімум коштів, за який вони існують, змушує дуже чітко відчувати будь-які додаткові витрати. Тож підвищення плати за гуртожиток, хай навіть і не надто значне, відчутно «б’є по кишені».

До того ж, одна справа, якщо результатом збільшення плати є покращення умов проживання – нові меблі, ремонти тощо. І зовсім інша, якщо підвищення викликане лише бажанням «витиснути» додаткові кошти зі студентів, бо вони, бачте, комусь потрібніші більше.

Вчимося рахувати

Сумський державний педагогічний університет ім. Макаренка перед початком навчального року, у серпні 2013 року, підвищив розмір оплати за гуртожиток. Підвищення начебто не таке вже і велике – зростання склало 16%, з 205 грн. на місяць до 240 грн. До того ж, рівень оплати не надто відрізняється від інших сумських вишів. Приміром, в Сумському державному університ ... Читати далі »

Депутати Сумської міської ради на позавчорашній сесії ухвалили два звернення — до Президента Віктора Януковича і Голови Верховної Ради Володимира Литвина — з приводу «закону про мови». Сумські депутати просять обох не підписувати закон «Про засади державної мовної політики».

На сесії в Сумах із відповідним закликом виступив народний депутат від БЮТ Андрій Шкіль. Відтак «за» проголосували 48 із 75 міських обранців. Повністю підтримали звернення представники фракцій «Батьківщина», «Фронт змін» і «Рідне місто». Відмовилися голосувати фракції Партії регіонів та комуністів.

У зверненні сумських депутатів говориться, що деякі положення мовного закону нівелюють статус української мови як єдиної державної, а також заважають її вільному розвитку і функціонуванню в Україні.

Олексій Захарченко, ... Читати далі »

25 серпня в районі залізничної станції села Красичка Середино–Будського району загорілося складське приміщення, де зберігали майже тисячу тонн непридатних та заборонених до використання пестицидів і отрутохімікатів. Їх сюди почали звозити ще з 70–го року на тимчасове зберігання, але до утилізації руки так i не дiйшли. Поруч зі складами розташовані два села — саме їхні мешканці почали задихатися від ядучого диму, повідомивши про це рятувальників.

На місце події виїжджали хімічно–розвідувальні підрозділи МНС. Завдяки оперативному реагуванню та ефективній взаємодії всіх підрозділів станом на 08:00 26 серпня пожежу в складському приміщенні вдалося ліквідувати. Жертв і постраждалих, як і загрози населенню та навколишньому середовищу, немає.

Наразі невідомо, що стало причиною займання. Рятувальники припускають: найімовірніше, це волога. «Напередодні була злива, i через дірявий дах дощова вода могла потрапити на отрутохімікати, ... Читати далі »

На початку вчорашнього засідання сесії Сумської обласної ради була внесена пропозиція про включення до порядку денного питання про відставку голови облради В’ячеслава Шапошніка. Про підтримку такої пропозиції заявили представники практично всіх депутатських фракцій — вірними голові залишилися тільки частина його однопартійців із фракції БЮТ та нечисельна фракція комуністів.

Змінивши склад лічильної комісії — обравши до неї по одному депутату від кожної фракції, крім БЮТ (як найбільша фракція у раді вони отримали квоту на двох представників), депутати приступили до таємного голосування.

Підрахунок показав, що за відставку — 59 депів. Шестеро віддали свої голоси «проти», ще шестеро «утрималися», один бюлетень визнано недійсним. Якщо виходити з реального складу облради (88 депутатів), то необхідні дві третини голосів за відставку є. Оскільки ж, за регламентом, мали бути обраними 90 депутатів, то виникає юр ... Читати далі »

Що ми хочемо почути від майбутніх кандидатів на посаду президента

Залишається не так уже багато часу до того моменту, коли претенденти на перемогу в президентському марафоні-2004 закидають співвітчизників передвиборними обіцянками. У зв’язку з цим «День» вирішив здійснити свого роду моніторинг ситуації та звернувся до співгромадян iз запитанням «ЩО Б ВИ ХОТІЛИ ПОЧУТИ ВІД ПРЕТЕНДЕНТІВ НА ПРЕЗИДЕНТСЬКИЙ ПОСТ?» Тих політиків і політтехнологів, які захочуть скористатися «зворотним зв’язком» з громадянами при складанні передвиборних програм, варто застерегти від надмірного захоплення популізмом: хоча виборець, незалежно від статі та політичної орієнтації, значною мірою «любить вухами», фальш він відчуває дуже добре...

Лариса СКОРИК, професор, член-кореспондент Академiї мистецтв України, архiтектор:

— Головне, щоб ця людина чітко визначила, куди Україна йде — я ... Читати далі »

Як показує вітчизняна політична і громадська практика, для багатьох українців (політиків у тому числі) україноцентризм — усе ще «нова наука».

Що робити для того, щоб україноцентризм став в Україні модним? Хто має цим займатися? Що означає на практиці: розглядати ту чи іншу подію крізь призму «українського інтересу»? Який вигляд має мати «україноцентризм» з огляду на те, що національну державу ми будуємо тоді, коли світ перейшов до фази глобалізації? Наскільки «україноцентричні» наша політика, законодавство, культура тощо?

Щоб спробувати знайти відповіді на ці запитання, «День» вирішив звернутися до журналістів, істориків, культурологів, філософів, педагогів, усіх тих, хто потенційно може стати учасником процесу з формування в суспільстві моди на «україноцентризм». Сподіваємося, що й наші читачі приєднаються до цієї дискусії. А поки що пропонуємо думки з регіонів України.