Головна » 2013 » Листопад » 7 » За що платять сумські студенти?
15:49
За що платять сумські студенти?

Студенти, що живуть у гуртожитку, в більшості своїй люди небагаті. І той мінімум коштів, за який вони існують, змушує дуже чітко відчувати будь-які додаткові витрати. Тож підвищення плати за гуртожиток, хай навіть і не надто значне, відчутно «б’є по кишені».

До того ж, одна справа, якщо результатом збільшення плати є покращення умов проживання – нові меблі, ремонти тощо. І зовсім інша, якщо підвищення викликане лише бажанням «витиснути» додаткові кошти зі студентів, бо вони, бачте, комусь потрібніші більше.

Вчимося рахувати

Сумський державний педагогічний університет ім. Макаренка перед початком навчального року, у серпні 2013 року, підвищив розмір оплати за гуртожиток. Підвищення начебто не таке вже і велике – зростання склало 16%, з 205 грн. на місяць до 240 грн. До того ж, рівень оплати не надто відрізняється від інших сумських вишів. Приміром, в Сумському державному університеті проживання у гуртожитку коштує 242 грн. на місяць, а в Українській академії банківської справи – 207 грн.

Проте виникає логічне запитання – а за що саме підвищено плату? Університет закуповує для гуртожитків нові меблі? Чи розпочав капітальні ремонти гуртожитків? Аж ніяк. Адміністрація університету «киває» на наказ Міносвіти №284/423/173 від 28.03.2011, який визначає максимальну планку плати за гуртожиток – 40% від розміру стипендії, тобто 292 гривні.

Але ж встановлений розмір оплати має бути обґрунтованим! Не можна просто взяти і збільшити плату за гуртожиток лише тому, що вона ще не досягла встановленого максимуму.

Кореспонденту CorruptUA вдалося ознайомитися з калькуляцією плати за проживання студентів в гуртожитках СДПУ ім. Макаренка. Як можна побачити, підвищення торкнулося усіх чотирьох складових оплати – «витрати на оплату праці», «комунальні послуги», «утримання приміщень» і «капітальні витрати». Перше враження – складання калькуляції йшло «від зворотнього». Тобто плата збільшилася не тому, що збільшилися витрати на якісь окремі статті, а навпаки – розмір витрат по окремим статтям «підтягнули» до загальної збільшеної суми.

 

Калькуляція плати за проживання студентів в гуртожитках СДПУ ім. Макаренка

 

Калькуляція плати за проживання студентів в гуртожитках СДПУ ім. Макаренка

Розглянемо збільшення плати постатейно. Складова «комунальні послуги» у вартості проживання зросла на 9,8%. Це стаття витрат, яка зросла найменше, до того ж і застосувати якісь схеми зловживання за цим видом витрат складно.

 

Розрахунок плати за проживання в гуртожитках СумДПУ ім. А.С.Макаренка

Цікавішою є ситуація з витратами на оплату праці. Ця складова «гуртожиткового» тарифу зросла на 10,25% – з 97,79 грн. до 107,55 грн. Загалом в розрахунку на 2013-14 навчальний рік університет планує зібрати зі студентів гуртожитків 1 450 921,38 грн. на даний вид витрат (1 064 505,78 грн. заробітну плату плюс 386 415,60 грн. нарахування).

За даними тієї ж таки адміністрації педуніверситету, студмістечко обслуговують півсотні осіб. Точніше, 47,2 ставок. Шляхом нескладних арифметичних підрахунків, поділивши 1 млн. 451 тисячу гривень на 47 ставок і на 12 місяців, отримаємо середній розмір ставки 2 560 гривень. Аж занадто щедро для міста Суми, враховуючи, що левова частка робочих місць – некваліфіковані працівники на кшталт сторожів та прибиральників.

Незрозумілим є і розподіл ставок. Наприклад, щире здивування викликає 13,5 ставок сторожів на 4 гуртожитки – по три сторожа на кожну будівлю. Найцікавішими ж є півтори ставки «робітників, зайнятих ремонтом та виготовленням меблів та інших виробів з дерева». Зайве говорити, що жодних «авторських» меблів у гуртожитках не виробляється. Власне, і робітників таких ніхто зі студентів ніколи не бачив. А на ці 1,5 ставки витрачається 25-30 тисяч гривень на рік, на які, між іншим, і можна було б закуповувати нові «меблі та вироби з дерева».

До того ж, крім цих загадкових робітників, штатний розподіл передбачає ще й одну ставку столяра. От тільки залишається незрозумілим, чим саме він займається – адже для ремонту меблів та інших дерев’яних виробів в гуртожитках існують окремі спеціалісти.

Наступний цікавий пункт калькуляції – «утримання приміщень гуртожитків». Збільшення у калькуляції цих витрат порівняно з минулим роком на 27% дає у результаті університету майже півмільйона гривень – 483 688,34 грн. Враховуючи, що студенти проживають у гуртожитках тільки 10 місяців, маємо по 48 тисяч на місяць лише на утримання гуртожитків. Куди можна витрачати цю суму, якщо заміну лампочок чи зіпсованих розеток студентів змушують робити за власний кошт, а прибиральниці постійно скаржаться, що їм не видають у достатній кількості навіть миючих засобів?

І, нарешті, капітальні видатки. Рекордне збільшення порівняно з минулим роком – з 8,52 грн. до 19,17 грн. Більше, ніж у два рази. У результаті університет планує зібрати за цією статтею з мешканців гуртожитку 258 618,87 грн. По 25 тисяч гривень на місяць.

Зайве говорити, що жодних капітальних ремонтів у гуртожитках не ведеться – за інформацією працівників вишу, капремонт у гуртожитках не робився 35 років. Ремонти в блоках здійснюються виключно за власний рахунок студентів. Можна, звичайно, припустити, що університет робить ремонти в підвалах чи деінде, але на щомісячні 25 тисяч можна було б робити цілком помітні і реальні ремонтні роботи.

«Циганська бухгалтерія»

Само собою, що у айсберга під назвою «плата за гуртожиток» є і підводна частина – тобто, частина коштів, які збираються зі студентів додатково до офіційної калькуляції витрат.

Так, під час поселення кожен студент здає 25 гривень «на охорону». Цими коштами нібито оплачують роботу охоронців гуртожитків, набраних зі студентів інституту фізичної культури при університеті. Як бачимо, 13,5 ставок сторожів є недостатніми для охорони.

Окрім того, кожен мешканець гуртожитку під час поселення здає ще 35 гривень на… електроенергію. Виглядає це як мінімум дивно – адже оплату електроенергії включено в офіційний розрахунок вартості проживання. Причому збільшення вартості проживання у 2013 році, в тому числі і за статтею «оплата електроенергії», жодним чином не вплинуло на процес – 35 гривень як збирали до того, так збирають і зараз.

Заплативши усі ці кошти, студент навіть не зможе у разі потреби довести цей факт. Адже натомість він отримує шматочок паперу зі штампом «одержано» і стовпчиком цифр, які жодним чином не розшифровані.

Розшифровка для невтаємничених: 1200 має означати оплату за 5 місяців проживання (по 240 грн.), 35 – «на електроенергію», 25 – «на охорону».

Не вийшло?

То як же так сталося, що плата за гуртожиток зростає, а жодних позитивних наслідків від цього не помітно? Куди ж реально йдуть кошти, зібрані з і так небагатих мешканців студентських гуртожитків?

Відповідь, насправді, лежить на поверхні. Далеко не секрет, що фінансовий стан педуніверситету є вкрай поганим. Держава не виплачує університету в повному обсязі кошти на захищені статті, а сам університет практично не здатен наповнити спецфонд, надаючи додаткові послуги. Доходить до того, що викладачам затримують зарплату, бо її просто ні з чого платити.

Тож адміністрація вишу коштами, зібраними за проживання у гуртожитках, «закриває» свої фінансові дірки, що і змушена була визнати на зустрічі з активістами студентського самоврядування. Таким чином, причиною збільшення плати за гуртожитки є аж ніяк не покращення умов проживання, а намагання університету вирішити фінансові проблеми за рахунок студентів.

Показовим є те, що адміністрація Сумського педуніверситету спочатку підвищила оплату проживання у гуртожитках, надавши детальні розрахунки «причин» підвищення, а після того, як студенти почали обурюватися, – пообіцяла з 1 січня 2014 року знизити плату.

Знаєте, це нагадує один анекдот. Клієнт вивчає рахунок в ресторані: «Салат – 20 грн., відбивна – 35 грн., десерт – 15 грн. Всього – 70 грн. А вас – 115 грн. Як же так вийшло?» Офіціант, роздратовано: «Ну, значить не вийшло».

Схоже, в адміністрації педуніверситету також «не вийшло»…

 

«CorruptUA»

Категорія: Журналістська діяльність | Переглядів: 184 | Додав: olexij | Рейтинг: 0.0/0