Проводити порівняльний аналіз результатів виборів 2012 і 2014 року досить складно. Адже, не дивлячись на те, що минуло лише два роки, система основних політичних гравців в Україні змінилася кардинально. Зникли або майже зникли з серйозних розкладів політичні сили, позиції яких здавалися непохитними – Партія регіонів і «Батьківщина». Натомість абсолютно нізвідки виникли нові партії з досить великою електоральною підтримкою: Блок Петра Порошенка, «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка. І навіть партії, які не пройшли до парламенту – Компартія, «Заступ», «Свобода» – отримали немалу кількість голосів виборців, які хоча формально і є «втраченими», здатні показати тенденції і настрої виборців.

Електоральні карти голосування в Сумській області, як і в цілому по країні, протягом 2007-2012 років створювали ілюзію, що в Україні формується стійка двопартійна система. Що, власне, є типовим ... Читати далі »

Якщо говорити про настрої цілого регіону, то передусім варто зрозуміти, хто складає ці настрої. Отже, щодо національного складу Сумської області. За останнім переписом 2001 року чисельність українців в області становила 88,8% від загальної кількості населення. На другому місці були росіяни – приблизно 9,4%. Білоруси складають 0,33%, ще менше представників інших національностей. Той же перепис засвідчив, що українську мову вважали рідною 84% населення області. Це менше, ніж загальне число українців, проте – на 5,9 % більше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову визнали як рідну 15,6% населення. Це, порівняно до минулого перепису, менше на 5,8 відсотка.

Сумнівів, що Сумщина – край українців, бути не може. Проте межування з іншою державою неминуче дається взнаки. І справа тут не лише у мові, а саме в тих настроях, про які ми говоримо. Проблема в тому, що північні райони області тривалий час були поза межами інформаційного простору У ... Читати далі »

Явище, малозрозумілу назву якого винесено в заголовок, виявляється, давно існує в Україні. І активно використовується. Зокрема, і на Сумщині. Що ж воно за звір такий – джеррімендеринг?

Як говорить Вікіпедія, джеррімендеринг – це метод утворення виборчих округів, який дає перевагу певній партії чи групі. Межі округів при цьому навмисне проводяться таким чином, що в результаті виборів представництво прихильників певної партії чи демографічної групи у представницькому органі штучно завищується або, навпаки, занижується.

Джеррімендеринг зазвичай зустрічається в тих країнах, де вибори проводяться за мажоритарною виборчою системою. Або, як нині в Україні, за змішаною. Великим недоліком цієї системи є те, що у ній великий відсоток голосів «марнується». «Змарновані голоси» – це усі голоси за кандидатів, які програли вибори, а також голоси за переможця понад ті, що забезпечують йому перемогу. Наприклад, у 2014 році в ... Читати далі »

Непроходження Комуністичної партії до українського парламенту викликане, в першу чергу, факторами геополітичного характеру – неголосуванням Криму і Донбасу, які були найбільшою базою електоральної підтримки комуністів. Проте аналіз результатів по Сумській області дає можливість стверджувати, що падіння підтримки Компартії є більш комплексним і системним явищем.

Так, на Сумщині підтримка КПУ знизилася за два роки утричі. І це стосується як відсотків від усіх голосів виборців, так і кількості, власне, голосів, відданих за комуністів: з 65 тисяч виборців у 2012 році до 21 тисячі у 2014.

Падіння підтримки спостерігається по всім шести округам Сумської області, включаючи базові колись для комуністів північні райони. Навіть в 160-му окрузі Компартія втратила більше половини своїх виборців. А в окрузі 161 з центром у місті Ромни, підтримка комуністів упала в чотири з половиною рази.

ВО «Свобода» за два роки двічі встигла стати якщо не сенсацією, то у всякому разі сюрпризом виборів. У 2012 році мало хто очікував того, що «Свобода» так впевнено пройде до Верховної Ради, удвічі перевищивши прохідний бар’єр. А вже через два роки, у 2014 році, більшість експертів не очікували, що «Свобода» «пролетить» мимо парламенту.

Утім, на все є свої причини. Якщо подивитися на електоральну карту Сумської області за результатами виборів 2012 року, можна помітити, що «Свободу» підтримали в основному міські виборці. Точніше, жителі «міні-агломерацій» – міст і сусідніх з ними сіл.

Дуже чітко це помітно на прикладі Сум, Конотопу, Ромнів, Лебедина, Охтирки. При цьому чітко вираженого географічного регіону підтримки «Свобода» на Сумщині не мала – окремі сплески підтримки партії спостерігаються на дільницях від найпівденнішого Охтирського району до найп ... Читати далі »

Олег Ляшко зі своєю Радикальною партією продемонстрували у 2014 році стрімкий злет електоральних симпатій. Насправді, дуже сумнівно, щоб такий злет був викликаний набуттям стійкого електорату – адже ні реальних досягнень, ні навіть реальної програми ця партія (поки?) не має.

Скоріше, такий стрімкий злет – результат співпадіння зацікавленості виборців бачити нові обличчя у політиці і популістської виборчої кампанії Олега Ляшка. Насправді, практика виборів в Україні показує, що популістські проекти довго не живуть. Термін їх перебування у верхньому ешелоні великої політики визначається харизматичністю лідера, проте навіть найбільш талановиті політики-популісти все одно завершують кар’єру разом зі своїми проектами.

Ще два роки тому Радикальна партія набрала на виборах в Україні лише 1,08%, що за прохідного бар’єру у 5% означало повний провал. Партія набрала навіть менше, ніж «мертва» на той час «Наша Україна&raq ... Читати далі »