ВО «Свобода» за два роки двічі встигла стати якщо не сенсацією, то у всякому разі сюрпризом виборів. У 2012 році мало хто очікував того, що «Свобода» так впевнено пройде до Верховної Ради, удвічі перевищивши прохідний бар’єр. А вже через два роки, у 2014 році, більшість експертів не очікували, що «Свобода» «пролетить» мимо парламенту.

Утім, на все є свої причини. Якщо подивитися на електоральну карту Сумської області за результатами виборів 2012 року, можна помітити, що «Свободу» підтримали в основному міські виборці. Точніше, жителі «міні-агломерацій» – міст і сусідніх з ними сіл.

Дуже чітко це помітно на прикладі Сум, Конотопу, Ромнів, Лебедина, Охтирки. При цьому чітко вираженого географічного регіону підтримки «Свобода» на Сумщині не мала – окремі сплески підтримки партії спостерігаються на дільницях від найпівденнішого Охтирського району до найпівнічнішого Серединобудського.

Проте підтримка міських виборців є недостатньо стійкою – виборці в місті більш схильні до експериментів і готові підтримати нові обличчя у політиці. На відміну від більш інерційного сільського виборця, який іноді голосує за політичну силу лише тому, що підтримував її на минулих виборах.

Отож, не побачивши у діях «Свободи» у парламенті виправдання своїх сподівань, більшість їхніх виборців у містах Сумщини обрала собі інших фаворитів. Як видно із електоральної карти 2014 року, «Свобода» втратила майже всі свої позиції в Конотопі, Охтирці, Лебедині. Значно меншою стала підтримка в Сумах і Сумському районі. І лише традиційно найрадикальніший за результатами виборів Роменський район не позбавив підтримки ВО «Свобода».

Власне, політичні закони часто не відрізняються від історичних – у політиці також часто все розвивається «за спіраллю». Тож у 2014 році підтримку «авансом» від міських виборців Сумщини і України отримала інша політична сила – «Самопоміч». 

Олексій Захарченко