Явище, малозрозумілу назву якого винесено в заголовок, виявляється, давно існує в Україні. І активно використовується. Зокрема, і на Сумщині. Що ж воно за звір такий – джеррімендеринг?

Як говорить Вікіпедія, джеррімендеринг – це метод утворення виборчих округів, який дає перевагу певній партії чи групі. Межі округів при цьому навмисне проводяться таким чином, що в результаті виборів представництво прихильників певної партії чи демографічної групи у представницькому органі штучно завищується або, навпаки, занижується.

Джеррімендеринг зазвичай зустрічається в тих країнах, де вибори проводяться за мажоритарною виборчою системою. Або, як нині в Україні, за змішаною. Великим недоліком цієї системи є те, що у ній великий відсоток голосів «марнується». «Змарновані голоси» – це усі голоси за кандидатів, які програли вибори, а також голоси за переможця понад ті, що забезпечують йому перемогу. Наприклад, у 2014 році в окрузі №158 за кандидата Олександра Сугоняко проголосувало 28%, за Володимира Ладику – 14,5%, за інших кандидатів загалом 57,5%. «Змарнованими» є усі голоси, віддані за кандидатів, які програли (72%), а також 13% голосів за переможця Олександра сугоняки, оскільки вони лише збільшують його перевагу над опонентом. Той, хто хоче накреслити границі виборчих округів так, щоб певна партія чи кандидати від неї перемогли у якомога більшій їх кількості, має зробити це так, щоб відсоток «змарнованих голосів» за його партію був мінімальним, а за всі інші – якомога більшим.

Історія проблеми

Слово «джеррімендер» (англ. gerrymander) було вперше вжито у 1812 році в газеті «Бостон газетт» для опису химерної форми одного з виборчих округів для виборів до сенату штату Массачусетс і є «гібридом» прізвища тогочасного губернатора штату Елбриджа Геррі, який підписав законопроект про утворення виборчих округів, і слова «саламандра». У цій газеті була також опублікована політична карикатура, у якій цей округ був зображений у вигляді дивної істоти з лапами, крилами і драконоподібною головою. 

«Джеррімендер»

За допомогою маніпуляцій над кордонами округів губернатор Джеррі домігся того, що на виборах в Сенат його Демократично-республіканська партія отримала 29 місць з 40, а партія федералістів – лише 11 місць з 40. Цей результат був досягнутий незважаючи на те, що противники губернатора – федералісти – отримали більшість голосів.

Нове слово прижилось і «джеррімендерами» почали називати й інші округи, границями яких маніпулювали для досягнення політичної вигоди. Вимова слова з часом змінилась: літера «g» стала вимовлятись «дж», а не «г», як у прізвищі Елбриджа Геррі.

Приклад «на пальцях»

Уявімо квадратний регіон, від якого в парламент обираються четверо депутатів-мажоритарників. Мешканці центру голосують за «фіолетових», а жителі околиці – за «зелених», при цьому зелені перемагають з незначною перевагою. «Чесний» поділ на округи, що враховує неоднорідність населення, призводить або до перемоги зелених 3:1 (рис. 1), або до нічиєї 2:2 (рис. 2). Якщо зелені розділять штат так, щоб в кожний округ потрапила і частина центру, і частина периферії, фіолетові взагалі не потраплять до парламенту (рис. 3). Якщо ж розділити центр на три округи, а периферію частково сконцентрувати в четвертому, частково «розмазати» за першими трьома, як на рис. 4, переможуть вже фіолетові.

Рисунки 1, 2: «чесний» поділ на округи. Рисунки 3, 4: джеррімендеринг.

Реальні приклади

Джеррімендеринг і досі застосовується на батьківщині терміну – у США. Це зумовлено тим, що процес утворення виборчих округів у більшості випадків контролюється законодавчими органами штатів, тож якщо їх контролюють, наприклад, республіканці, то вони мають спокусу утворити виборчі округи так, щоб збільшити представництво своєї партії на наступних виборах. 

У 2011 році вони так і зробили в Пенсильванії, в результаті чого на виборах до Палати представників демократи отримали лише 5 місць з 18, хоча за демократів проголосувало більше виборців (2 702 901), ніж за республіканців (2 627 031). Демократи вчинили подібно в інших штатах, таких як Іллінойс, але оскільки республіканці контролювали законодавчі органи у більшості штатів, то вони забезпечили собі комфортну перемогу на виборах до конгресу 2012 року, хоча й отримали менше голосів, ніж демократи.

Округи, створені у результаті джеррімендерингу, часом мають доволі дивну форму. Деякі з них отримують в народі дотепні прізвиська. Ось приклади деяких виборчих округів до конгресу США:

Каліфорнія, 23 виборчий округ (2002-2011) – «стрічка ганьби» або «округ, який зникає під час припливу»

Іллінойс, 4 виборчий округ (2003–2011) – «навушники»

Іллінойс, 17 виборчий округ (2003–2011) – «кролик на скейтборді»

Джорджія, 13 виборчий округ (2002–2005) – «кішка, яку переїхали»

Окрім США, випадки застосування джеррімендеринг зафіксовані у багатьох країнах – Австралії, Канаді, Чилі, Франції, Німеччині, Греції, Ірландії, Великій Британії тощо. Застосовувалася ця технологія і на пострадянському просторі – у Латвії та Литві, для того, щоб зменшити вплив на парламент російської та польської національних меншин відповідно.

Український джеррімендеринг

Своєрідно вирішили відзначити виникнення терміну і в Україні – під час створення виборчих округів на виборах 2012 року.

Так, під час «нарізки» округів ЦВК таким чином змінила кордони на півночі Сумської області, що вони стали виглядати як мінімум дивно. До округу №159, який має центр у Глухові, ЦВК включила місто Глухів, Глухівський, Путивльський, Середино-Будський, Ямпільський райони, а також додала по кілька дільниць з Конотопського, Кролевецького і Шосткинського районів.

Та ж частина Кролевецького району, що залишилася (10 дільниць), слугує своєрідним коридором, що об’єднує в один округ (№160) міста Шостку і Конотоп з частинами «своїх» районів (Шосткинського і Конотопського). Цікаво, що центром такого виборчого новоутворення стала Шостка. Таким чином, Конотоп – друге за чисельністю населення місто Сумської області – навіть не є центром виборчого округу.

Для чого ж зроблено цей дивний з географічної точки зору перерозподіл? Тодішня влада таким чином «вбивала» двох зайців. По перше, округ 159 «нарізався» під тодішнього «регіонала» депутата Андрія Деркача. Округ включає майже всі проросійськи налаштовані райони Сумщини – Путивльський, Серединобудський, Ямпільський. До того ж, він є переважно сільським, що полегшує маніпуляції з голосами виборців. А частини Кролевецького і Конотопського районів, які увійшли до округу, населені переважно патріотично налаштованими виборцями, «розмазуються» у більшій кількості їхніх опонентів з північно-східних районів.

А приклад класичного джеррімендеру – «змія» 160-го округу включає міста Шостку і Конотоп і тому є майже повністю міським. На той момент міські жителі більше голосували за представників правлячої Партії регіонів, ніж виборці з села, тож розрахунок був саме на це. До того ж перенесення центру округу з Конотопу до більш проросійськи і прорегіоналівськи налаштованої Шостки дав можливість змістити баланс у протистоянні майже рівних за населенням Конотопа і Шостки на користь останньої.

Результати

Як гарантований наслідок такого «нарізання» округів Андрій Деркач отримав впевнену перемогу в окрузі 159. Не зовсім гарантований, але очікуваний тодішньою владою результат – перемога в окрузі 160 представника Шостки Ігоря Молотка. Тобто технологія джеррімендингу на Сумщині спрацювала на 100%.

Більше того, технологія продемонструвала свою стійкість – адже на позачергових виборах у 2014 році, які проводилися за цими ж округами, перемоги на «джеррімендингових» округах знову здобули Андрій Деркач і Ігор Молоток.

Таким чином ми можемо бачити, що ця «сіра» виборча технологія діє. А які висновки зробить з цього вже нова влада – чи змінить межі округів на більш логічні, чи буде використовувати їх у власних цілях – побачимо згодом.

Олексій Захарченко