21 лютого поліція Сум отримала повідомлення про можливий підкуп виборців за адресою проспект Курський, 127. На місце виїхала слідчо-оперативна група, де і затримала двох громадян. Наразі поліцейському, який віддав наказ про затримання двох осіб, повідомлено про підозру у перевищенні посадових обов’язків. За версією прокуратури, поліцейські безпідставно затримали двох людей.

Про маніпуляції виборцями: як через сам підкуп, так і через повідомлення про підкупи. Як відрізнити одне від іншого? Про це в «Темі дня».

У студії: Андріана Костенко, політологиня, Олексій Захарченко, регіональний представник інституту масової інформації в Сумській області.

... Читати далі »

Одним з аргументів, який Росія намагається використати на свою користь у ситуації із захопленням наших військових катерів, є присутність на цих катерах співробітників СБУ. Досить дивний аргумент від держави, яка завжди включала «делегатів» від КГБ-ФСБ у будь-яку делегацію – хоч спортивну, хоч танцювальну. А тут – військові катери, які переганялися у зону дії Операції об’єднаних сил, однією з яких, наряду з із ЗСУ, Нацгвардією, прикордонниками, є і СБУ.

Але то таке, до подвійних стандартів нашого сусіда всі уже звикли, це навіть не дивує. Я ж хочу розказати історію, як мені неочікувано довелося грати роль СБУшника.

Було це багато років тому, коли функціонував так званий Єврорегіон «Ярославна», який складався із Сумської та Курської областей. Не знаю, можливо, формально він і досі існує. Тоді ж планувалися якісь спільні проекти, були регулярні обміни делегаціями різного рівня, аж до керівників областей. Щоправд ... Читати далі »

Як бути інформаційно грамотним у період воєнного стану і не тільки? Як розпізнати фейкові новини? Та як правильно фільтрувати інформацію? Медіа-експерт Олексій Захарченко відповів на усі запитання.

UA:Суми

Суди Сумської області під час розгляду справ, пов’язаних із доступом до публічної інформації, переважно стають на бік позивачів. Про це свідчать результати моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень.

Згідно з методологією моніторингу було проаналізовано 11 рішень, ухвалених судами Сумської області. Усі вони були винесені протягом 2018 року, і в усіх рішеннях суди повністю або частково задовольнили вимоги позивачів.

Левова частка винесених рішень – 9 з 11 – стосуються справи «Бурмич та інші проти України» («Affaire Burmych et autres c. Ukraine»), яка розглядалася Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ). Справу було розпочато ще у 2009 році відповідно до п’яти заяв проти України. Заявники скаржилися на невиконання або несвоєчасне виконання рішень національних судів, винесених на їхню користь. З того часу Європейський ... Читати далі »

Відікон

Про те, що офіційно цензура в Україні під забороною, знає кожен журналіст. Стаття 15 Конституції України містить речення, яке тішить своєю лаконічністю: «Цензура заборонена». Утім, так само кожен журналіст знає, що цензура в Україні існує. Й існувала завжди – більшою чи меншою мірою, змінюючи форми та масштаби, але існувала.

Мабуть, піком цензури в нашій державі були часи пізнього Кучми, коли темники Медведчука заполонили усі центральні ЗМІ. 

Аналогічною була ситуація і на Сумщині – за губернатора Володимира Щербаня навіть відносно незалежні ЗМІ не могли публікувати усе те, що бажали. Що там вже казати про комунальні медіа.

Під час студентської «революції на траві», коли сумським студентам вдалося відмінити насильницьке об’єднання трьох вузів, сюжети на сумських телеканалах просто вражали своєю кричущою заангажованістю. Саме тоді, у 2004 році, стався злам у свідомості людей, які на власні очі бач ... Читати далі »

Особливий статус журналіста щодо доступу до інформації є одним із з найважливіших інструментів професії. Здійснюючи свою професійну діяльність, журналіст може користуватися можливостями не лише «Закону про доступ до публічної інформації», а і використовувати права та виконувати обов’язки, передбачені Законом України «Про інформацію» та Законом України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».

Журналіст зокрема має право:
- на вільне одержання, використання, поширення (публікацію) та зберігання інформації;
- відвідувати державні органи, органи місцевого самоврядування, а також підприємства, установи і організації та бути прийнятим їх посадовими особами;
- відкрито здійснювати записи, в тому числі із застосуванням будь-яких технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом.

Також законодавством передбачено ще цілу низку прав, які має можливість використовувати жу ... Читати далі »

Громадська організація «Учасники АТО Сумщини» презентувала проект для тих, хто повернувся з зони збройного конфлікту на Сході України, потребує консультації у юридичних питаннях і живе в об’єднаних територіальних громадах.

“Оскільки це маленькі населені пункти, де немає експертів, які б могли надавати цю підтримку, а з залученням експертів із великого міста, ми сподіваємось, цю підтримку зможемо надати на маленькі міста”, – розповіла менеджер проекту Надія Пушкар.

“Фішка проекту – це те, що атовці будуть навчати атовців, тобто їм власне буде зручніше зрозуміти один одного і, певною мірою, тренерам, тим експертам, які будуть навчати. Їм уже доводилося приходити і вирішувати проблеми, з якими до них будуть звертатися. Припустимо, отримання землі, чи якось у мене була пробле ... Читати далі »

Кого в Україні можна офіційно вважати журналістом? Чи є ним працівник інтернет-видання? Чи можна віднести до журналістів блогерів та фрілансерів? Ці питання раз по разу виникають у медіасфері. 

Статус журналіста в силу специфічності професії передбачає широкий перелік прав, які надаються йому у зв’язку з професійною діяльністю. Але для того, щоб користуватися таким «розширеним» переліком прав, особа у багатьох ситуаціях має підтвердити свій статус журналіста.

Відповідно до Закону України «Про друковані засоби масової інформації» (ст.25) підтверджуючим документом може бути редакційне посвідчення  чи  інший документ,  виданий йому редакцією друкованого засобу масової інформації. У цьому ж законі стверджується, що професійна належність журналіста може підтверджуватися документом, виданим професійним об’єднанням журналістів (Національна спілка журналістів України (НСЖУ), Національна медіа-профспілка ... Читати далі »

Тема роздержавлення комунальних ЗМІ протягом останніх 10-15 років регулярно звучить в Україні. Звучить у першу чергу тому, що існування державних чи комунальних ЗМІ є нонсенсом для демократичних країн.

Феномен комунальної преси в Україні сягає майже на сто років у минуле – коли в 30-ті роки двадцятого століття почали видаватися так звані «районки». Їхнім завданням від самого початку було не інформування населення, а пропаганда ідеології правлячої партії та втілення курсу влади.

З набуттям Україною незалежності місцева преса здебільшого так і залишалася комунальною, тобто підпорядковувалася районним адміністраціям та радам. І, відповідно, пропагувала владний курс. Практично нічого не змінилося і після майдану 2004 року. Більшість редакторів комунальних видань продовжили за звичкою служити черговій владі, лише змінюючи на сторінках фото чергових «очільників». Вони так і не зуміли (або не захотіли) змінюватися, тож міняти с ... Читати далі »