Суди Сумської області під час розгляду справ, пов’язаних із доступом до публічної інформації, переважно стають на бік позивачів. Про це свідчать результати моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень.

Згідно з методологією моніторингу було проаналізовано 11 рішень, ухвалених судами Сумської області. Усі вони були винесені протягом 2018 року, і в усіх рішеннях суди повністю або частково задовольнили вимоги позивачів.

Левова частка винесених рішень – 9 з 11 – стосуються справи «Бурмич та інші проти України» («Affaire Burmych et autres c. Ukraine»), яка розглядалася Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ). Справу було розпочато ще у 2009 році відповідно до п’яти заяв проти України. Заявники скаржилися на невиконання або несвоєчасне виконання рішень національних судів, винесених на їхню користь. З того часу Європейський суд отримав близько 29 000 аналогічних заяв. За словами першої заступниці міністра юстиції Наталії Бернацької, лише на початку 2018 року ЄСПЛ скерував Україні понад 10 тисяч скарг, об’єднаних в одну справу «Бурмич та інші проти України» для пошуку механізму відновлення порушених прав громадян.

Усі дев’ять позовних заяв до Міністерства юстиції України, які стосуються вищезгаданої справи і за якими Сумським окружним адміністративним судом винесено рішення, містять ідентичні вимоги: зобов'язати відповідача надіслати на адресу позивача короткий виклад рішення «Affaire Burmych et autres c. Ukraine» і перелік документів, необхідних для виконання розв'язку «Affaire Burmych et autres c. Ukraine» у Департаменті державної виконавчої служби України. На переконання позивачів, ненадання їм запитуваної інформації є порушенням Закону України «Про звернення громадян».

Проте суд у мотивувальній частині кожного рішення робить висновок, що листи позивачів до Мін'юсту з вимогою надати короткий виклад рішення у справі «Бурмич та інші проти України» не є заявами (клопотаннями), поданими в рамках Закону України «Про звернення громадян», а є запитами на інформацію, порядок розгляду яких визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідно суд визнав протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України під час розгляду цих запитів і задовольнив згадані позовні заяви.

Щоправда, незважаючи на ідентичність позовних заяв, у трьох випадках з дев’яти суд постановив задовольнити заяви не в повному обсязі, а лише частково: зобов’язати Мін'юст надіслати на адресу позивачів лише стислий виклад рішення Європейського суду. Що ж до переліку документів, необхідних для виконання розв'язку цієї справи, Сумський окружний адміністративний суд вважає, що Європейський суд не присуджував справедливу сатисфакцію жодному із заявників, у зв’язку з чим воно не підлягає встановленій законодавством процедурі виконання.

Ще одна справа, рішення в якій винесене Сумським окружним адміністративним судом, стосується доступу до публічної інформації лише опосередковано. Позивач у своїй заяві вимагав скасувати рішення Сумської обласної ради «Про внесення змін до проекту перспективного плану формування спроможних територіальних громад Сумської області у межах Великочернеччинської, Низівської, Садівської, Хотінської, Юнаківської територіальних громад Сумського району та Сумської територіальної громади». Під час винесення цього рішення Сумською обласною радою було допущено порушення вимог ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідно до якої проекти рішень органів місцевого самоврядування оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з моменту прийняття.

Суд визнав аргументи позивача обґрунтованими і частково задовольнив позовну заяву, визнавши протиправними та нечинними пункти 1 і 2 згаданого рішення Сумської облради щодо змін перспективного плану формування територіальних громад Сумської області.

Єдина справа щодо доступу до публічної інформації, яка розглядалася не в обласному центрі, – позов проти Будильської сільської ради Лебединського району. Позивач звернувся до Лебединського районного суду Сумської області з позовною заявою до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що 26.04.2017 він звернувся до Будильської сільської ради із заявою, що відповідає вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації», у якій просив повідомити суму коштів, сплачених сільською радою юристу Василець С.О., а також надати копії документів, які визначають умови співпраці юриста з сільською радою, договорів, актів виконаних робіт тощо.

Відповідь на це звернення від Будильської сільської ради надійшла лише через 27 днів – 22.05.2017. Позивач наголошував, що відповідь йому була надана несвоєчасно і не в повному обсязі: зокрема, не було надано копії документа, який би засвідчував надання юристом Василець С.О. юридичних послуг сільраді в січні 2017 року, тому він вважав, що такими діями Будильської сільської ради було обмежено його право на інформацію.

Суд постановив задовольнити вимоги позивача лише частково: дії Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області щодо несвоєчасного надання інформації було визнано протиправними. Проте претензії позивача щодо неповного обсягу наданої йому інформації було відхилено, оскільки запитуваного ним договору між Будильською сільською радою та юристом Василець С.О. в січні 2017 року укладено не було.

Олексій Захарченко, ІМІ

Блог підготовано в рамках проекту ГО “Інституту масової інформації” за підтримки Міжнародної громадської організації Internews Network, що реалізує програму “У-Медіа”, за фінансової підтримки Агенції США з міжнародного розвитку (USAID).