Останніми роками погрози журналістам стали одним із трендів медіасфери. Представникам ЗМІ погрожують регулярно і системно, і ця проблема не є виключно українською.

Згідно оприлюднених у квітні результатів дослідження Ради Європи, інтернет-цькування і погрози є проблемами, з якими найчастіше стикаються журналісти європейських країн.

Так, найгострішою проблемою 69% опитаних журналістів вказали психологічний тиск, який на них здійснюється, – це враховуючи шантаж, погрози, наклепи та образи. При цьому мінімум третина журналістів стикнулися з тиском за останні три роки роботи.

Окрім того, 53% респондентів включили до списку проблем, з якими вони стикаються під час виконання професійних обов’язків, інтернет-цькування. Також серед основних перешкод роботі 50% журналістів назвали залякування, 46% - погрози застосування фізичної сили, 43% - шантаж з боку політичних груп, 39 ... Читати далі »

Чому останнім часом партії активізували свою роботу з виборцями? Які партії змагаються на виборах в об’єднані територіальні громади? Чи довіряють жителі Сумщини політикам? Про все це та навіть більше партійці, громадські активісти, експерти та журналісти говорили під час публічної дискусії «Парламентські партії vs виборці. Як знайти спільну мову на локальному рівні?», яка пройшла 30 травня в Сумах.

Під час публічної дискусії громадська консультантка Громадянської мережі ОПОРА в Сумській області Ірина Стегній представила висновки щодо активності роботи парламентських партій цього регіону. Аналіз базується на дослідженні їхнього представництва в органах місцевого самоврядування, роботи місцевих осередків, присутності в інформаційному просторі.

Так, за словами представниці ОПОРИ, у Сумській області за місця в органах місцевого самоврядування громад успішно боряться Аграрна партія, ВО «Батьківщина», БПП «Солідарність&r ... Читати далі »

Журналістика традиційно є однією з найбільш небезпечних професій сучасності. Причина – у самій професії, адже ЗМІ своїми публікаціями та сюжетами зачіпають інтереси нечесних політиків, корумпованих чиновників, представників криміналу тощо. Актуальним для України є і ризики журналістів під час роботи у «гарячих точках» – і на війні, і під час різних конфліктів, які в нашій державі дуже швидко переростають із мирних протестів у збройне протистояння.

Безпека журналістів має кілька рівнів. Окрім особистої безпеки журналіста, існує інформаційна безпека (загроза втратити одержану інформацію, свідоме та несвідоме використання дезінформації тощо), майнова безпека, юридична безпека. Усе це є необхідними складовими загальної безпеки журналіста.

В ідеалі журналіст має відчувати себе захищеним з усіх перерахованих сторін. І, в першу чергу, тут потрібні адекватні дії самого журналіста, який має тверезо оцінювати ситуацію і розуміти, з ... Читати далі »

У “Своїй правді” сьогодні говоримо про вибори, які відбулися в об’єднаних територіальних громадах 30 квітня. На Сумщині обирали голів одразу в чотирьох громадах. Як пройшло волевиявлення людей, про активність і чесність проведення процесу, і головне – про зміни, які мають наступити у найкоротший строк, говоримо з гостями студії.

UA:Суми

Професійні стандарти важливі у будь-якій сфері нашого життя. Будинок, збудований з недотриманням будівельних стандартів, може впасти. Їжа, приготована без врахування санітарних стандартів, може вбити. Не менш важливими є і професійні стандарти в журналістиці – адже ЗМІ, передаючи інформацію, формують наше світосприйняття. Саме через призму медіа-сфери ми бачимо дійсність, і те, наскільки призма буде чистою, визначає наше ставлення до цієї дійсності.

Розуміння необхідності впровадження професійних журналістських стандартів виникло давно. Ще у 1954 році на ІІ всесвітньому Конгресі Міжнародної федерації журналістів було прийнято Декларацію принципів поведінки журналістів, яка, зокрема, визначає принцип достовірності: «журналіст зобов’язаний подавати інформацію, посилаючись на факти, походження яких він (вона) знає».

Багатолітній досвід світової журналістики дав можливість сформувати шість основних професійних стандартів новинної ... Читати далі »

Системна безкарність. Саме ці два слова якнайкраще описують ситуацію зі злочинами проти журналістів.

Безкарність – тому що практично ніхто не був покараний за кримінальні злочини, вчинені, щоб перешкодити діяльності журналістів, «закрити рота» тим, хто намагається звернути увагу на хвороби нашого суспільства. 

Системна – бо картина з розслідуваннями, а точніше ігноруванням розслідувань таких злочинів є настільки однозначною, що не виникає жодних сумнівів у системності цього явища.

За даними Генпрокуратури, протягом останніх чотирьох років (2013-16) було зареєстровано 645 кримінальних проваджень за статтею 171 Кримінального кодексу «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів». І лише кожна дванадцята з кримінальних с ... Читати далі »

Три нові законопроекти про державну мову – тема обговорення в студії “Прямої мови”. Серед запрошених – мовознавці, журналісти, митці.

UA:Суми

Мобілізували нас з Олексієм в один день. Саме наші дві «делегації» - п’ятеро солдатів з Білопільського і четверо з Кролевецького районів і стали основою учбового взводу зенітників у Десні, де ми пробули майже два місяці. 

Того похмурого квітневого дня, коли після оформлення усіх документів вийшли на стадіон учебки, щоб перекусити ще домашніми наїдками (ну і випити за знайомство, звісно), ми приглядалися один до одного і ще не знали, що служитимемо разом 14 місяців, в основному в АТО…

Олексій не пив і не курив. Ну і взагалі тоді мабуть єдиний з нас виглядав як воїн – спортивної статури, підтягнутий. І єдиний, який на фоні нашого загального «розслабону» намагався займатися спортом. Не дивно, що до нього одразу приліпилося прізвисько «Орел». Потім ми дізналися, що не дивлячись ... Читати далі »

Наприкінці 2016 року стався розподіл коштів із держбюджету на фінансування партій, що подолали 5% бар'єр. Чи стало це благом для виборців, обговорюємо в студії “Прямої мови” з експертами - політологом Андріаною Костенко, політологом Тетяною Поярковою і головою Сумського міського відділення КВУ Олексієм Захарченком.

UA:Суми

Явище інформаційної війни вже стало звичним для українців. За останні два-три роки кожен дізнався, що Росія веде з Україною інформаційну війну, як і кожен відчув, що ми цю війну поки що програємо.

Так, Україна суттєво відстає від Росії у протидії інформаційному тиску. У наших агресивних сусідів діє кілька науково-дослідних центрів, завданнями яких є інформаційна діяльність у країнах колишнього СРСР. У Росії працюють численні «фабрики тролів», які забезпечують підривну діяльність у соцмережах. Росія посідає одне з перших місць у світі за державними витратами на пропаганду.

Результатом цього є, зокрема, втрата Україною Криму і Донбасу. Втрата, перш за все, інформаційна, і уже як наслідок – фактична. Одним з основних інструментів пропаганди на сьогодні є телебачення, і в Росії завжди це чудово розуміли.

Вичерпно описав ситуацію, що склалася, журналіст 1+1 Станіслав Ясинський. «Росія готувалася до війни з Україною заздалег ... Читати далі »