Особливий статус журналіста щодо доступу до інформації є одним із з найважливіших інструментів професії. Здійснюючи свою професійну діяльність, журналіст може користуватися можливостями не лише «Закону про доступ до публічної інформації», а і використовувати права та виконувати обов’язки, передбачені Законом України «Про інформацію» та Законом України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».

Журналіст зокрема має право:
- на вільне одержання, використання, поширення (публікацію) та зберігання інформації;
- відвідувати державні органи, органи місцевого самоврядування, а також підприємства, установи і організації та бути прийнятим їх посадовими особами;
- відкрито здійснювати записи, в тому числі із застосуванням будь-яких технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом.

Також законодавством передбачено ще цілу низку прав, які має можливість використовувати журналіст. Проте мати право на отримання інформації ще не означає отримувати її. Часто офіційні структури намагаються відмовити журналістам у наданні інформації, причому роблять це безпідставно.

Результати щомісячного моніторингу Інституту масової інформації «Барометр свободи слова», оприлюдненого 6 червня, показують – в Україні погіршився доступ журналістів до інформації.

За п’ять місяців 2017 року ІМІ зафіксував загалом на території України 102 випадки порушень свободи слова. Минулого року за цей же період було зафіксовано приблизно таку ж кількість порушень – 108 випадків. Найбільшу кількість порушень зафіксували у категорії «перешкоджання законній професійній діяльності журналістів» – 32 випадки (за той же період 2016 року – 38 випадків).

«Цього року відзначається тенденція до збільшення порушень у категорії «доступ до публічної інформації». Зокрема, з початку року експерти ІМІ зафіксували 16 випадків порушень, пов’язаних із доступом до інформації, – а за той же період 2016 року було зафіксовано сім таких випадків», – йдеться в повідомленні ІМІ.

«Регіонами порушень у нас є Київ, тому що тут завжди відбуваються ключові події. Проте цього року у трійку і у п’ятірку лідерів вийшли Полтавщина, яка посіла друге місце. Це переважно погрози журналістам за їх діяльність. За останню половину травня сталося 6 випадків, які ми зафіксували. І у п’ятірку ввійшов Кропивницький, який завжди «пас задніх» у нашому моніторингу. Ми там фіксуємо обмеження доступу до інформації», – повідомила представник Інституту масової інформації Катерина Дячук.

Сумщина, на щастя, не є серед лідерів цього антирейтингу. Найбільші скандали щодо недопуску журналістів до офіційних структур або ненадання їм інформації відбувалися у нашому регіоні більше 10 років тому.

Так, можна згадати спроби закрити доступ журналістам на апаратні наради при міському голові в часи, коли ним був Володимир Омельченко. Або побиття активістів і журналістів під Ковпаківським районним судом у 2004 році.

Зараз таких «яскравих» порушень прав журналістів з боку офіційних структур Сумщини ми не спостерігаємо, але це не означає, що у спілкуванні ЗМІ з чиновниками все ідеально. Найчастіше службовці окремих структур намагаються просто не надавати потрібну журналістам інформацію.

Ми попросили висловити з цього приводу експертну думку кількох представників сумських медіа.

Сергій Моша, газета «Сумщина»:
«З облдержадміністрацією, облрадою, Сумською, Лебединською, Тростянецькою міськрадою співпраця складається нормально. З Конотопською міськрадою - ось нещодавно не пустили на брифінг мера нашу журналістку. У Шостці нашому кореспонденту відмовили у наданні інформації у райлікарні і діагностичному центрі. З прокуратурою дуже добрі робочі стосунки, з обласною поліцією - загалом, нормальні, ПАТ «Сумигаз» - тихий конфлікт, з Сумиобленерго – поки що нормально».

Євген Кудлай, Данкор медіа:
«Серед структур, які охоче йдуть на контакт, можна назвати обласну прокуратуру, ГУ Нацполіції, патрульну поліцію, прес-службу мерії, прес-службу облдержадміністрації, прес-службу облради, міське управління капітального будівництва, міське управління освіти і науки, міський відділ культури та туризму, КП «Міськводоканал», КП «Міськсвітло». Тобто керівникам названих установ можна зателефонувати на мобільний і отримати відповідь.
Як правило, «відфутболюють», тобто кажуть «пишіть запит», міський департамент інфраструктури, міський відділ транспорту, КП «Електроавтотранс», КП «А.Б.К.», міський виконком, КП «Зеленбуд».

Наталія Гордус, UA:Суми:
«Добре співпрацюємо з судами (Зарічний районний, Ковпаківський районний, Апеляційний, Господарський), прокуратурою, УСБУ - як правило, всі коментують справи за першим проханням, не виганяють з зали (суди), консультують у разі потреби. «Контактною» є і поліція, якщо тільки мова не йде про кадрові питання.
Щодо структур міської ради – більш-менш охоче йдуть на контакт в Інспекції з благоустрою; в управлінні освіти з оперативністю трохи гірше, охорона здоров’я «важка» на підйом; управління капітального будівництва неохоче коментує тендери; Департамент інфраструктури – «невловимий»; Департамент ресурсних платежів – у залежності від теми обирає варіант поведінки від «йду на контакт» до «я у доміку»; прес-служба мерії допомагає з контактами чиновників, у тому числі минулих років, сама, як правило, нічого не коментує, за винятком проектів громадського бюджету; Департамент фінансів – уникає спілкування; Департамент соцзахисту – спілкується більш-менш активно; заступники міського голови практично всі у доступі, міський голова – так само, але може не виконати своєї обіцянки щодо надання коментаря.
Облдержадміністрація – «важка» у спілкуванні. Державна служба з питань праці коментує неохоче; Пенсійний фонд – коли як; Податкова (митники) – практично закриті структури».

Отже, як бачимо, далеко не усі «офіційні» структури на Сумщині є відкритими до журналістів. І часто це напряму заважає останнім виконувати свою роботу.

У зв’язку з цим не можна не згадати законодавчу норму, яка здатна змусити офіційних осіб ставитися до журналістів значно відкритіше. Адже ст. 171 Кримінального кодексу України передбачає, що незаконна відмова у доступі журналіста до інформації може бути покарана штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Олексій Захарченко, регіональний представник ІМІ в Сумській області.
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Посольства США.