Сумской областной комитет молодежных организаций представил в пресс-клубе новый проект.
«Школа новых возможностей» - очередной проект СОКМО, поддержанный Фондом развития демократии посольства США в Украине. На этот раз он направлен на общественных активистов, членов общественных советов. «Наша цель – повысить уровень влияния общественных советов Сумской области на процесс подготовки, принятия и реализации управленческих решений, - пояснил руководитель проекта, председатель СОКМО Георгий Сахнюк. - С общественными советами надо работать, потому что часть активистов, вошедших в их состав, не очень опытная. Поэтому мы планируем провести школу из четырех двухдневных тренингов для трех групп. Таким образом, в проект привлечем 60 участников».
Учения пройдут члены Сумского областного и городского общественных советов, а также Конотопа и Конотопского района. Организаторы проекта предлагают присоединиться к учениям и членам о
... Читати далі »
25 серпня в районі залізничної станції села Красичка Середино–Будського району загорілося складське приміщення, де зберігали майже тисячу тонн непридатних та заборонених до використання пестицидів і отрутохімікатів. Їх сюди почали звозити ще з 70–го року на тимчасове зберігання, але до утилізації руки так i не дiйшли. Поруч зі складами розташовані два села — саме їхні мешканці почали задихатися від ядучого диму, повідомивши про це рятувальників.
На місце події виїжджали хімічно–розвідувальні підрозділи МНС. Завдяки оперативному реагуванню та ефективній взаємодії всіх підрозділів станом на 08:00 26 серпня пожежу в складському приміщенні вдалося ліквідувати. Жертв і постраждалих, як і загрози населенню та навколишньому середовищу, немає.
Наразі невідомо, що стало причиною займання. Рятувальники припускають: найімовірніше, це волога. «Напередодні була злива, i через дірявий дах дощова вода могла потрапити на отрутохімікати,
... Читати далі »
На початку вчорашнього засідання сесії Сумської обласної ради була внесена пропозиція про включення до порядку денного питання про відставку голови облради В’ячеслава Шапошніка. Про підтримку такої пропозиції заявили представники практично всіх депутатських фракцій — вірними голові залишилися тільки частина його однопартійців із фракції БЮТ та нечисельна фракція комуністів.
Змінивши склад лічильної комісії — обравши до неї по одному депутату від кожної фракції, крім БЮТ (як найбільша фракція у раді вони отримали квоту на двох представників), депутати приступили до таємного голосування.
Підрахунок показав, що за відставку — 59 депів. Шестеро віддали свої голоси «проти», ще шестеро «утрималися», один бюлетень визнано недійсним. Якщо виходити з реального складу облради (88 депутатів), то необхідні дві третини голосів за відставку є. Оскільки ж, за регламентом, мали бути обраними 90 депутатів, то виникає юр
... Читати далі »
Сумські журналісти стурбовані поширенням в Україні випадків цензури в ЗМІ. Про це зайшла мова в програмі "Чиста політика" у прямому ефірі радіо "Слобода-ФМ" 17 травня 2010 року за участі старшого редактора телекомпанії "Академ-ТБ" Олексія Ігнатьєва і головного редактора інтернет-газети "Сотня" Олексія Захарченка.
Чому серед політиків зникає мода на інтелектуалів? І чи не є це ознакою нового політичного стилю? Про це 12 квітня 2010 року в прямому ефірі радіо "Слобода-FM" дискутували експерти передачі "Чиста політика" письменник Григорій Єлишевич і журналіст Олексій Захарченко.
Чому серед політиків зникає мода на інтелектуалів? І чи не є це ознакою нового політичного стилю? Про це 12 квітня 2010 року в прямому ефірі радіо 'Слобода-FM' дискутували експерти передачі 'Чиста політика' -- письменник Григорій Єлишевич і журналіст Олексій Захарченко.
Певно, за весь виборчий період на Сумщині так багато не говорили про кандидата Анатолія Гриценка, як у переддень та день виборів. Саме його прізвище послужило гальмом до вчасного початку голосування на трьох виборчих дільницях — однієї в Сумах та двох у Путивльському районі. На них до восьмої години ранку не встигли завезти нові бюлетені замість зіпсованих. А на зіпсованих напроти прізвища пана Гриценка стояв штамп «Вибув».
Аж вісім дільниць успішно потрудилися, «штампуючи» кандидата. Першою стала ДВК у Буринському районі. «Причому голова цієї комісії вже кілька разів працював на виборах, — розповів заступник голови облдержадміністрації Олег Медуниця. — Але в нього не закралося жодних сумнівів, що втручатися у бюлетені можна лише з дозволу вищої комісії».
Прокуратура області порушила кримінальну справу за фактом псування 8404 виборчих бланків. А експерти та спостерігачі мали привід поміркувати, що
... Читати далі »
12 жовтня 2009 року в прес-центрі SumyNews відбулися публічні дебати "Чиста політика" на тему: "Нові правила правового та інформаційного забезпечення президентських виборів 2010 р.", в ході яких Олег Медуниця, заступник голови Сумської обласної державної адміністрації, Дмитро Лукянець, доктор юридичних наук, професор Української академії банківської справи, Олексій Захарченко, редактор Інтернет-проекту www.100.sumy.ua, Ольга Стогова, кандидат політичних наук, Марина Нікітіна, директор радіостанції Всесвіт-FM, висловили свої міркування з приводу потреби у бюлетені рядка "Не підтримую жодного кандидата".
Що ми хочемо почути від майбутніх кандидатів на посаду президента
Залишається не так уже багато часу до того моменту, коли претенденти на перемогу в президентському марафоні-2004 закидають співвітчизників передвиборними обіцянками. У зв’язку з цим «День» вирішив здійснити свого роду моніторинг ситуації та звернувся до співгромадян iз запитанням «ЩО Б ВИ ХОТІЛИ ПОЧУТИ ВІД ПРЕТЕНДЕНТІВ НА ПРЕЗИДЕНТСЬКИЙ ПОСТ?» Тих політиків і політтехнологів, які захочуть скористатися «зворотним зв’язком» з громадянами при складанні передвиборних програм, варто застерегти від надмірного захоплення популізмом: хоча виборець, незалежно від статі та політичної орієнтації, значною мірою «любить вухами», фальш він відчуває дуже добре...
Лариса СКОРИК, професор, член-кореспондент Академiї мистецтв України, архiтектор:
— Головне, щоб ця людина чітко визначила, куди Україна йде — я
... Читати далі »
Як показує вітчизняна політична і громадська практика, для багатьох українців (політиків у тому числі) україноцентризм — усе ще «нова наука».
Що робити для того, щоб україноцентризм став в Україні модним? Хто має цим займатися? Що означає на практиці: розглядати ту чи іншу подію крізь призму «українського інтересу»? Який вигляд має мати «україноцентризм» з огляду на те, що національну державу ми будуємо тоді, коли світ перейшов до фази глобалізації? Наскільки «україноцентричні» наша політика, законодавство, культура тощо?
Щоб спробувати знайти відповіді на ці запитання, «День» вирішив звернутися до журналістів, істориків, культурологів, філософів, педагогів, усіх тих, хто потенційно може стати учасником процесу з формування в суспільстві моди на «україноцентризм». Сподіваємося, що й наші читачі приєднаються до цієї дискусії. А поки що пропонуємо думки з регіонів України.