Нещодавно зайнялася у нас дискусія про правильність і неправильність вчинків. Усе не виходить з голови, вирішив викласти свої думки тут. Моя позиція – ми не можемо оцінити правильність чи неправильність будь-якої дії, навіть якщо усе виглядає однозначно. І суть навіть не в тому, що у різних людей різні позиції. Суть у тому, що з часом змінюється наше власне ставлення до своїх чи чужих вчинків. Іноді навіть кардинально.

«Шоб всьо по чесному», приклад зі свого життя :) Я вступив до універу в 16 років, на «умну» спеціальність… На другому курсі мені стало нецікаво, на третьому я кинув універ. Ще трохи помучився з відновився/вилетів/відновився/вилетів, ну і, нарешті, кинув остаточно на 4-му курсі. Наче однозначно неправильний вчинок. Але. Після цього я дуже дохрєна чим займався, багато де пожив, здобув неабиякий досвід і, як наслідок, став тим, ким є. Ну, типу, умним-успєшним ;) Між іншим, і закінчив той же універ за іншою спеціальністю. Значи ... Читати далі »