Усі ми знаємо казку про хлопчика, який раз по раз кричав «Вовк! Вовк!», щоб побачити, як люди збігаються на його крик. Вовків насправді не було. Люди нервували, хлопчик пишався власною значимістю. Зрештою, коли вовки справді прийшли, рятувати хлопчика ніхто не став – бо не повірили.

До чого це я. Нещодавно один молодий сумський журналіст написав у соцмережі пост про те, що «з Сумської ОДТРК вижили одну з кращих журналісток». Нібито генеральний директор змусив її вибирати між ТРК і сайтом, на якому вона також працювала. Мало того, журналіст заявив: «ставити такий вибір журналісту державного каналу не є законним, а є прямим тиском на журналіста».

Жах. «Миздобули», «Жити по новому?», «Ось воно, справжнє обличчя нової влади» тощо. Але, коли люди, що прибігли на крики «Вовк!», спробували дізнатися інформацію від самої жертви, то здивовано зрозуміли, що вовків немає. ... Читати далі »