Довго вагався, чи писати про це. Якийся дитячий страх, що магія зникне, якщо про неї комусь розповісти. Все ж вирішив написати.

Справа у тому, що протягом перебування в АТО (10 місяців) нам просто неймовірно щастило. Я попервах не вірив, але...

Лише кілька найяскравіших прикладів. Приїхали ми влітку минулого року в Курдюмівку, на чотири дні. Поставили собі намет, робити особливо було нічого, то ми всі дні проводили на каналі, купалися. Потім поїхали, а через пару тижнів цю позицію накрили градами. 200-й, 300-ті... Зокрема, вщент згорів і наш намет.

Коли нас перевели у Майорськ, на нульову лінію, саме почалося перемир'я. Ми лише ходили, розглядали воронки від мін в десяти метрах від нашого житла... А після того, як ми поїхали звідти, Майорськ штурмували. Хлопці ледве відбилися...

Взимку ми мали вчергове переїжджати, зібрали речі, але в останній момент нас залишили на місці. Якби поїхали, то потрапили б на Зайцево, де потім загинули двоє наших знайомих. Якась зірка нас таки постійно берегла...

#буддиствармії