Армія робить усе можливе для того, щоб ми тут не сумували. Тому ми час від часу переїжджаємо. Причому відбувається це так. "Хлопці, будуємо на совість, бо це для себе - вам тут жити". Ок, збудували. Через місяць нас переводять в інше місце. Там все повторюється - знову будуємо "на совість", бо нам же тут жити. І знову через місяць переїжджаємо. :)

Сьогодні знову переїхали на нове місце, до того ж нас розкидали на різні точки по 4-5 осіб. І... виявилося, що будувати нічого не треба. Живемо не в наметі, не у бліндажі, а в будівлі. На ліжках. Світло не від генератора по годинам, а від мережі і цілодобово. Телевізор зі спутниковою антеною. А в якості "контрольного" бонусу - вай-фай! Тож я зараз пишу з нетбука. :) Аж трохи незручно перед іншими нашими бійцями, які "попали" в усіх сенсах цього слова :)

#буддиствармії