Я користуюся послугами одного з комерційних банків уже майже 10 років, з моменту, як зареєструвався ФОП. Жодних нарікань на сервіс у мене не було – як і у банку на мене. На якомусь етапі мені відкрили там кредитну лінію для підприємців, я нею користувався, регулярно платив внески-відсотки тощо. Обидві сторони все влаштовувало.

Потім мене мобілізували до армії. І згідно закону банк тепер не має права нараховувати мені відсотки на кредит. Тож через пару місяців після того, як я потрапив до зони АТО, банк закриває мені кредитну лінію. Ну, зрозуміло – «нічого особисто, просто бізнес» – банку не вигідно обслуговувати клієнтів АТОвців, що ж з них візьмеш…

Ну, а підтримати хлопців, які захищають у тому числі і стабільність банківської системи України – це ж ніде не записано в законодавстві, тому вони не зобов’язані…

ОК, я почав поступово закривати кредит – згідно договору, щомісячними внесками відповідного розміру. Там, власне, фігня вже залишилася. Але після повернення з армії, був певний період фінансової нестабільності – адже бізнес треба відновлювати «з нуля», набирати проекти, замовлення, так би мовити «ставати на ноги». І я свідомо прострочив черговий внесок по кредиту. Не критично прострочив і невеликий внесок, якшо що.

Ясно що почалися дзвінки з банку і нагадування, мої пояснення, що як тільки надійдуть кошти, так одразу тощо. А потім був дзвінок з центрального офісу цього банку і розмова з його співробітницею. Якій я і «виклав» усе вище написане. На що отримав таке: 
«А зачем вы пошли в армию?» (з натяком на те, що я туди від банку втік). 
«Ну як, – кажу, – військкомат забрав, я і пішов». 
«А сколько вам лет?»
«У моїй кредитній справі явно має бути вказано, скільки мені років. А до чого тут це?»
«А то, что в армию берут только до 25!» (переможним голосом)
«Дівчино, – кажу, – ви хоч розумієте різницю між призовом на строкову службу і мобілізацією? Ви взагалі знаєте, що в Україні війна іде?» (вже не витримую)
«В Украине нет мобилизации» (?!)
«А про часткову мобілізацію згідно Указу Президента України Ви щось чули?»
«Нет ну Вы же добровольцем туда ушли?»

На цьому етапі у мене здали нерви, і продовжувати розмову я не став. Цікаво, що (повторюся) до армії у мене не було жодних проблем з цим банком, і досі стосунки з працівниками місцевого відділення цілком теплі. Але, попри те, що зараз я можу хоч сьогодні погасити весь той невеличкий залишок по кредиту, я тепер буду максимально відтягувати платежі цьому банку. Максимально.